Перша жінка на чолі Молдови: чому перемога прозахідної Санду над проросійським Додоном це ще не кінець
Президенткою сусідньої Молдови стала колишня прем'єрка і лідерка партії "Дія та солідарність" Майя Санду. У другому турі з солідним відривом вона виборола перемогу у проросійського соціаліста Ігоря Додона, що означає повернення країни на рейки прозахідного курсу. Але зустрітися з Путіним Санду все ж готова.
Молдова - парламентська республіка, де у президента навіть менше повноважень, ніж у українського очільника держави. Тож Санду треба своя парламентська більшість і уряд, а тому з високою вірогідністю на Молдову чекають ще й дострокові парламентські вибори. Додон вже привітав Санду з перемогою, але погрожує судами.
Першими серед закордонних колег Маю Санду привітали президенти Румунії і України. Ба більше, ранком 16 листопада Володимир Зеленський особисто зателефонував новообраній очільниці Молдови і запросив з візитом до Києва, що фактично означає «розмороженння» відносин Київ-Кишинев, які були на паузі понад чотири роки через фактичне визнання Додоном Криму російським.
Фактор Росії
Вперше президентом сусідньої Молдови стала жінка. До того ж, Молдова - третя на пострадянському просторі після Грузії і Білорусі (хоч Олександр Лукашенко і не визнає перемоги Світлани Тихановської), де президентом обрали жінку. Багато хто говорить, що ці президентські вибори в Молдові були радше референдумом щодо вектору розвитку країни: Росія чи Захід? І молдовани знову обрали Захід. Два невеличких, але дуже красномовних приклади говорять самі за себе: після інавгурації 2016-го Ігор Додон одразу ж зняв з будівлі Адміністрації президента прапор ЄС, а свій перший закордонний візит здійснив саме до Москви.
Проте не можна стверджувати, що молдовани обрали Маю Санду, бо розчарувалися в Росії. Перед першим туром президентських виборів 1 листопада ТСН.ua вже писав, що Ігор Додон і соціалісти прийшли до влади після гучного корупційного скандалу з розкраданням понад мільярда доларів з трьох банків країни, в який по вуха були вплутані проєвропейські політичні сили. Через чотири роки спрацював ефект бумерангу і корупція потопила рейтинг вже самого Ігоря Додона.
Навесні, ще до втечі з Молдови, олігарх Влад Плахотнюк, який без перебільшення тримав під контролем майже всю країну, оприлюднив відео, як в ресторані він передавав Ігорю Додону чорний пакет, напевно, з грошима. Сама зустріч, як з’ясувалося, мала місце влітку 2018 року, проте в ЗМІ вона потрапила, коли Додон вирішив відвернутися від Плахотнюка. Цей «чорний кульок» одразу ж став новим символом корупції, який асоціювався саме з Додоном.
Відрив Маї Санду від Ігоря Додона у другому турі склав понад 15%. На п’яти дільницях за кордоном навіть бюлетені закінчилися. Кишинев і центр підтримали Санду, проте невизнане Придністров’я і південні регіони в більшості проголосували за Додона. На думку заступника голови правління Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергія Герасимчука, як президентка Молдови Санду лишиться прихильницею прозахідного курсу, не буде гратися у тісну дружбу з Путіним та патріархом Кірілом, не їздитиме до Москви на паради і не погрожуватиме виходом Молдови з Угоди про Асоціацію з ЄС.
Тобто, одразу за Кавказом, де Росію потіснила Туреччина, Москва втрачає свій вплив і в Молдові.
«Однак надзавданням Санду є уникнення кількох пасток, які розставила їй Москва. 1) Придністров'я і Гагаузія. Там здебільшого голосували за Додона і його проросійські погляди. Санду доведеться шукати шляхи до порозуміння з тамтешніми виборцями. 2) Нинішній склад парламенту. Там здебільшого проросійські депутати, які можуть блокувати ініціативи Санду. Без дочасних виборів цю перешкоду буде важко нейтралізувати 3) Навіть у випадку дочасних виборів ніщо не гарантує, що в новому парламенті сформують коаліцію соціалісти й Шор, а допоможуть їм прихильники Ренато Усатого (проросійського кандидата на президентських виборах, який у першому посів третє місце, а у другому агітував голосувати за Санду - Авт.), який може знову перефарбуватися у антиєвропейського політика. Лише подолання цих проблем дозволить Санду стати успішним президентом. Інакше, завищені сподівання і брак повноважень можуть зіграти з Маєю Санду злий жарт. Тоді вона ризикує повторити долю Віктора Ющенка і розгубити підтримку ще до кінця каденції», - каже ТСН.ua Сергій Герасимчук.
Політична турбулентність
Дострокові парламентські вибори - одна з головних передвиборчих обіцянок Маї Санду, щоб перезавантажити процес реформ. Адже люди чекають від неї на покарання корупціонерів і зростання економіки (Санду, наприклад, обіцяла податкову реформу). Цього можна досягти, відновивши співпрацю із західними кредиторами, спираючись на свою більшість в парламенті і уряді для ухвалення необхідних законів і рішень.
Але шанси для власної коаліції у Маї Санду невеликі. Останні соцопитування показують, що на першому місці з 20,8% саме Партія соціалістів (ПСРМ) Ігоря Додона. На другому - "Дія та солідарність" (PAS) Маї Санду з 17,6%. Четвірку лідерів, що долають 5% прохідний бар’єр, замикають «Наша партія» Ренато Усатого і «Шор» бізнесмена Ілана Шора (його дружина - російська співачка Жасмін) із 9,6% і 5,8% відповідно. Всього в парламенті Молдови 101 депутат. Тобто, для ухвалення законів Маї Санду необхідний 51 голос.
Втім, за словами старшого аналітика Центру «Нова Європа» Леоніда Літри, й у Додона немає впевненості щодо майбутньої більшості в парламенті. У ПСРМ не вистачає голосів для моноуряду, а для рейтингів інших партій Додон став дуже токсичним.
«Так, головна мета для Санду - це дострокові парламентські вибори. Бо минулорічні чергові проходили ще за присутності Плахотнюка. Зараз його немає, і політичний розклад змінився. Але не все так просто. По-перше, впливає пандемія COVID. По-друге, зараз Молдова переживає, напевно, одну із найсерйозніших економічних криз останніх років. Тому опозиція буде критикувати її за витрачання коштів на вибори, а не на інші потреби. Але тут їй може допомогти Додон і чинний склад парламенту, адже якщо він буде недієздатним і не зможе ухвалювати рішення довгий час, у Санду з’явиться законний аргумент розпустити парламент. Але можливий ще один сценарій. У чинному парламенті може й не бути постійної коаліції, але необхідна кількість голосів за певні рішення все ж буде, бо депутати розуміють, що не здобудуть мандат на дострокових виборах», - говорить ТСН.ua Леонід Літра.